Телефоны приймальної:
(04571) 6-29-61
08600 м. Васильків, вул. Володимирська 25
Версія сайту
для слабозорих
05
травня
2018

Про пільги дітям з інвалідністю

Роз'яснює головний спеціаліст Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України Ірина БАГНЮК


Якими пільгами користується дитина з інвалідністю та її опікун (мати)?

О. Юрєчко, Кіровоградська обл.


Відповідь. Згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» діти з інвалідністю мають право на такі пільги:

безплатне придбання лікарських засобів за рецепта­ми лікарів у разі амбулаторного лікування;

безплатне або на пільгових умовах за наявності від­повідного медичного висновку надання послуг із соціаль­но-побутового і медичного обслуговування, забезпечен­ня технічними та іншими засобами;

безплатне забезпечення санаторно-курортними пу­тівками за наявності медичних показань;

дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засо­би для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні за­соби, мобільні телефони для письмового спілкування то­що), вироби медичного призначення (індивідуальні при­строї, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та кало- приймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з елек­троприводом — за наявності відповідного медичного висновку;

50%-ву знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та ав­томобільного транспорту в період з 1 жовтня до 15 трав­ня (ця пільга також поширюється на особу, яка супрово­джує дитину з інвалідністю, але не більш як одного супро­воджуючого);

діти з інвалідністю та особи, які їх супроводжують (не більш як одна особа, яка супроводжує дитину з інвалід­ністю), мають право на безплатний проїзд у пасажир­ському міському транспорті (крім таксі) за наявності по­свідчення чи довідки, зазначених цим Законом, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду — також на електронний квиток, який видається на безоплатній основі.

Крім того, відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адмі­ністрації» місцеві органи виконавчої влади і самоврядуван­ня можуть надати додаткові пільги малозабезпеченим верствам населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до КЗпП:

забороняється тимчасове переведення на іншу ро­боту жінок, які мають дитину з інвалідністю, без їхньої згоди (ст. 33);

на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дитину з інвалідністю, може встановлюватися за рахунок власних коштів скорочена тривалість робочого часу (ст. 51);

на прохання жінки, яка має дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під її опікуванням, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний установлю­вати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі провадиться про­порційно до відпрацьованого часу або залежно від виро­бітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тяг­не за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56);і

жінки, які мають дитину з інвалідністю, не можуть за­лучатися до надурочних робіт або направлятися у відря­дження без їхньої згоди (ст. 177);

забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на ро­боту і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до 14 ро­ків або дитини з інвалідністю (у разі відмови у прийнятті на роботу таким категоріям жінок власник або уповнова­жений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини від­мови в письмовій формі; відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку) (ст. 184);

звільнення одиноких матерів за наявності дитини з ін­валідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'яз­ково працевлаштовують таких жінок також у випадках їх­нього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберіга­ється середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору (ст. 184);

власник або уповноважений ним орган повинен за потреби видавати жінкам, які мають дітей з інвалідністю, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу (ст. 185).

Відповідно до Закону України «Провідпустки» жінки, які мають дитину з інвалідністю, мають право на такі пільги:

щорічну відпустку повної тривалості до настання шес­тимісячного терміну безперервної роботи в перший рік ро­боти на такому підприємстві (на бажання працівника);

щорічну відпустку на бажання працівника у зручний для нього час;

щорічну додаткову соціальну оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святко­вих і неробочих днів;

відпустку без збереження заробітної плати на ба­жання працівника (надається в обов'язковому порядку) тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язко­ве державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до такого віку, мають право виходу на пенсію після до­сягнення 50 років та за наявності страхового стажу — не менш як 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Законом України від 16.11.2000 р. № 2109 «Про дер­жавну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитин­ства та дітям з інвалідністю» (далі — Закон № 2109) га­рантовано особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за раху­нок коштів державного бюджету та їхню соціальну захи­щеність установленням державно? соціальної допомоги, розмір якої визначається у відсотках від прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, залежно від ступеня втрати здоров'я та потреби в постійному сто­ронньому догляді.

Державна соціальна допомога призначається і випла­чується органами соціального захисту населення.

Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Державна соціальна допомога призначається в таких розмірах:

на дітей з інвалідністю віком до 18 років — 70% прожит­кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

розмір цієї допомоги, призначеної на дітей з інвалідніс­тю, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською ка­тастрофою. збільшується на 50%.

До державної соціальної допомоги може бути призна­чено надбавку на догляд одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальникові, який не працює, не навчається (крім заочної форми навчання), не проходить службу, не обіймає виборної посади або перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина з інвалід­ністю потребує домашнього догляду, і фактично доглядає за нею.

Одному з батьків, прийомних батьків, батьх в-вихова- телів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опі­куну, піклувальникові надбавка на догляд за дитиною з ін­валідністю підгрупи А, а також надбавка на догляд за ди­тиною з інвалідністю одинокій матері (одинокому батьку) призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю стано­вить 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, за дитиною з інвалідністю підгрупи А — 100% про­житкового мінімуму для дітей відповідного віку.

Водночас Законом України «Про внесення змін до де­яких законодавчих актів України щодо підвищення пен­сій» установлено, що для обчислення державної соціаль­ної допомоги, призначеної відповідно до Закону, з 1 жовтня 2017 р. використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установле­ний на 1 грудня 2017 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 грн.

Відповідно розміри державної соціальної допомоги осо­бам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, в то­му числі з надбавкою на догляд, з урахуванням норм по­станови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» на і лютого 2018 р. становлять від 1452 до 3384.60 грн.

Розміри державної соціальної допомоги впродовж по­точного року підвищуватимуться відповідно до зростання розмірів прожиткового мінімуму.

Соціальна підтримка сімей, у яких виховуються особи з інвалідністю, надається також у вигляді соціальних послуг, житлових субсидій, компенсацій і пільг.