Телефоны приймальної:
(04571) 6-29-61
08600 м. Васильків, вул. Володимирська 25
Версія сайту
для слабозорих
24
вересня
2020

За один рік - 5 підвищень

Цьогоріч громадськість уже заплуталася, на­магаючись розібратися, скільки разів, кому і в якому розмірі чи то індексували, чи то підвищу­вали пенси. Кампаим з перегляду виплат прово­дились у січні, травні, липні, вересні й ще одну передбачено в грудні.

Перейматися ніби й нічо­го, адже суми зростають, а перерахунок проводиться автоматично. Однак запи­тань у середовищі багато­мільйонної армії пенсіоне­рів не бракує. Тому варто вникнути в деталі підви­щень на всіх етапах.

Отже, перший перераху­нок стався згідно із зако­ном про державний бю­джет на 2020 р., у якому передбачено з 1 січня зростання мінімальної за­робітної плати до 4723 грн. А це безпосередня підста­ва для збільшення міні­мального розміру пенсії за віком особам, яким випов­нилося 65 років, за наяв­ності у чоловіків 35 років страхового стажу, а у жі­нок — ЗО років.

Для цієї категорії міні­мальний розмір пенсії за віком установлюється в розмірі 40% нової величи­ни мінімальної зарплати. Фактично їхня пенсія збільшилася до 1889,20 грн.

Однак працюючих пен­сіонерів це не стосувало­ся. їм перерахунок виплат із використанням нового показника мінімальної за­робітної плати проведуть лише після звільнення з роботи або припинення ними підприємницької ді­яльності.

у результат! перерахунку з 1 січня 2020 р. збільшені розміри пенсій отримали 72 тис. осіб. Середній роз­мір підвищення становив близько 100 грн. Місячна потреба у коштах на їх ви­плату за січень 2020 р. зросла на 7,5 млн грн.

Ідентичний січневому був вересневий перераху­нок пенсій, також зробле­ний у зв'язку з підвищен­ням мінімальної зарплати до 5 тис. грн. Відтоді міні­мальний розмір виплат для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зріс з 1889,20 грн (4723 грн X 40%) до 2000 грн (5000 грн X 40%). У прес- службі ПФУ повідомили, що пенсію перерахували для 1,6 млн осіб.

А ось зростання виплат у травні сталося через ін­дексацію — часткове або повне відшкодування у зв'язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг Уперше її застосували то­рік і провели автоматично. Перерахунок зробили для 9,9 млн пенсіонерів, з яких 8,36 млн отримали підви­щення виплат.

Індексація торкнулася громадян, які отримували пенсію за віком, по інвалід­ності, у зв'язку з втратою годувальника і за вислугою років (медпрацівники і вчи­телі з профільним стажем не менше ніж ЗО років ро­боти за професією).

Слід зазначити, що ін­дексація пенсій проводи­лася незалежно від факту роботи одержувачів пен­сій, тобто як працюючим, так і непрацюючим. Проте у Пенсійному фонді наго­лосили, що це стосувалося лише основного розміру пенсії, а не різноманітних підвищень та доплат.

Коефіцієнт індексації за­лежав від рівня інфляції та зростання середньої зар­плати по країні, з якої спла­чено страхові внески. Його встановили на рівні 1,11.

Тобто перерахунок здійснили з урахуванням збільшеної середньої за­робітної плати згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-17 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання» (далі — Закон № 1058). А порядок перера­хунку проводили відповідно до постанови Кабінету Мі­ністрів від 01.04.2020 р. № 251 «Деякі питання під­вищення пенсійних виплат і надання соціальної під­тримки окремим категорі­ям населення у 2020 році».

Отже, пенсії обчислені із застосуванням показника середньої заробітної пла­ти (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсій станом на 1 жовтня 2017 р., збіль­шений з 1 березня 2019 р. на 1,17 (3764,40 грн х1,17 X X 1,11 =4888,83 грн).

Але збільшення виплат у зв'язку з осучасненням у кожного пенсіонера своє, адже враховувалися його індивідуальні показники коефіцієнта заробітку та тривалість страхового стажу.

Ось приклад такого пе­рерахунку. Маючи понад

ЗО років страхового стажу, жінка вийшла на пенсію за віком у 2014 р. Коефіцієнт її страхового стажу — 0,30333, а індивідуальний коефіцієнт заробітної пла­ти — 1,87097 (середня за­робітна плата особи порів­няно із середньою заробіт­ною платою по країні).

Її пенсія до перерахунку дорівнювала 2499,56 грн (4404,35 грн X 1,87097 х X 0,30333). Після перера­хунку вона становила 2774,52 грн (4888,83 грн х 1,87097 X 0,30333, де 4888,83 грн — показник середньої заробітної пла­ти після індексації з 01.05.2020 р.). Тобто після індексації пенсію підви­щено на 274,96 грн.

Якщо не заглиблюватися в усі ці деталі кожного пе­рерахунку, то з 1 травня з урахуванням усіх надбавок та підвищень пенсії у тих, хто їх отримує згідно із За­коном N2 1058 за наявності страхового стажу 35 років для чоловіків та ЗО років для жінок, не мають бути меншими за 2100 грн, а для осіб, які досягли 80-річного віку, — 2600 грн.

Якщо ж у когось виплати менші, то таким особам надається доплата до пен­сії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру
(вона враховується під час подальших перерахунків пенсії).

Таким чином, загалом мінімальна сума підвищен­ня в результаті індексації становила 100 грн. Так бу­ло навіть у тому випадку, коли в результаті перера­хунку доплата була мен­шою.

Тобто з 1 травня 2020 р. загальна сума пенсійних виплат для жінок, які ма­ють страховий стаж ЗО ро­ків, та чоловіків зі стажем 35 років з урахуванням усіх надбавок, підвищень, до­даткових пенсій, цільової грошової допомоги та сум індексації не може бути меншою за 2100 грн.

Але після проведеної ін­дексації є окремі категорії громадян, розмір пенсій яких не змінився. Це по­в'язано з наявністю в скла­ді пенсії згаданих вище до­плат до визначених зако­нодавством розмірів. У тих, в кого пенсія не зрос­ла. вийшло так, що сума такої доплати була змен­шена на суму підвищення внаслідок індексації.

Скажімо, до перерахун­ку пенсія була меншою за мінімальну. ІДю різницю покривала держава. При­міром, якщо основний розмір пенсії за віком був 1640,78 грн, то держава доплачувала 248,42 грн до мінімального розміру в 1889,20 грн. Разом із надбавками -за стаж остаточна сума станови­ла 2201,33 грн.

Після індексації основ­ний розмір пенсії зріс до 1821,26 грн. Але оскільки держава доплачувала до мінімалки, то підсумкові виплати не змінилися, за­лишившись на рівні 2201,33 грн.

За даними ПФУ, в ре­зультаті травневої індекса­ції майже половина пенсіо­нерів додатково отримала 100 грн. Загалом середня сума надбавки становила близько 260 грн. Доплата від 100 до 400 грн була призначена 37,9% пенсіо­нерів.

Ще у 6,1% осіб пенсії підвищилися на 400—500 грн, у 5,6% — від 500 до 700 грн. Надбавку в розмі­рі від 700 до 1000 грн при­значили 3,1% пенсіонерів, а 2,3% — понад 1000 грн.

І хоча під індексацію, на відміну від перерахунку в зв'язку з підвищенням мі­німальної зарплати чи про­житкового мінімуму, мали б потрапити всі пенсіоне­ри, частини з них цей захід зовсім не стосувався.

ІДе держслужбовці, ті, хто отримує спеціальні, максимальні, соціальні пенсії, а також особи, які вийшли на пенсію в остан­ні два роки (їм при первин­ному призначенні вже за­стосували показники се­редньої заробітної плати, які використовувалися при індексації пенсій з 01.05.2020 р.).

Щоправда, деякі висо- копосадовці, починаючи від Президента, міністра соцполітики і закінчуючи депутатами провладної більшості, запевняють, що працюють над ініціатива­ми щодо проведення ін­дексації пенсій для всіх пенсіонерів, є пропозиції й щодо доплат для 75-річних із наступного року, як це вже зроблено для 80-річних.

Окрім того, у Міністер­стві соціальної політики заспокоїли тих пенсіоне­рів, яких обійшла індек­сація. Мовляв, перераху­нок був і ще буде у зв'яз­ку з підвищенням про­житкового мінімуму з 1 липня та з 1 грудня. І це зроблять за кошти Пен­сійного фонду.

При цих перерахунках розмір підвищення зале­жить від того, які складові входять до пенсійної ви­плати, що обчислюється від прожиткового мініму­му. у результаті липневого зростання прожиткового мінімуму до 2118 грн роз­мір пенсії-мінімалки підня­ли з 1638 до 1712 грн (на 74 грн).

У грудні виплати для ка­тегорії пенсіонерів із на­лежним стажем мають зрости ще на 57 грн (до 1769 грн). Усе згідна із За­коном України «Про Дер­жавний бюджет України на 2020 рік».

Однак це не всі доплати. Ще однією складовою під­вищення мінімальної пен­сії є виплати за понаднор­мовий стаж. Тобто кожно­му пенсіонеру, який має стаж понад 35 років для чоловіків і ЗО років для жі­нок, виплачують 1% над­бавки від мінімальної пен­сії за кожен зайвий рік. До­недавна це було 16,38 грн, із 1 липня надбавка стано­вила 17,12 грн, Із 1 грудня буде 17,69 грн.

Фахівці, які розбира­ються у проблемах вітчиз­няної пенсійної системи і не пов'язані з державни­ми органами влади, віта­ють збільшення прожит­кового мінімуму, міні­мальних зарплат і пенсій. Хоча мають і певні засте­реження.

Приміром, директор економічних і соціальних програм Українського цен­тру економічних і політич­них досліджень ім. Разум- кова Василь Юрчишин ві­тає зростання добробуту найбідніших верств насе­лення.

Проте зазначає, що для підвищення зарплати ма­ють бути економічні під­стави. У нас їх поки що немає. Й навіть бракує стимулів для мінімізації тіньового сектора, який усупереч здоровому глуз­ду певною мірою виконує функцію соціальної полі­тики.

Що ж до цьогорічних підвищень виплат і допо­мог соціально вразливим верствам населення, то вони, на думку експерта, цілком виправдані. За умов пандемії коронавіру- су всі держави намага­ються втримати падіння своїх економік і допомог­ти громадянам пер9жити

кризу.

Шкода, що у нас ця під­тримка через безліч при­чин є незначною. У світі во­на набагато вища. Примі­ром, у Польщі цей показ­ник сягає 10% ВВП і є від­чутним чинником для утри­мання економічної стабіль­ності.

Лідія Ткаченко, співро­бітниця Інституту демо­графії та соціальних до­сліджень ім. М. В. Птухи Національної академії на­ук України, пенсійну га­лузь вивчає з наукової точки зору. Вона також виступає за підвищення мінімальних пенсій, од­нак застерігає не надто цим захоплюватися, що­би не повернутися до го­резвісної зрівнялівки. її ледве позбулися, засто­сувавши розрахунки пен­сійних виплат за певною формулою.

Науковиця не в захваті й від того, що підвищення пенсій відбувається згідно з урядовими постановами, а не із законами. Коли гро­шей у бюджеті буде зама­ло, такі виплати опиняться під запитанням. Тож, на переконання Лідії Ткачен­ко, варто збільшити відсо­ток страхової частки таких підвищень.

Утім, зробити це не просто, оскільки в 2016 р. різко знизили величину єдиного соціального внес­ку. Цей крок не призвів до детінізації економіки, на що сподівались ініціатори, зате істотно зменшив від­рахування до відповідних фондів, а отже, й спро­можність підвищувати ви­плати з них.

Тетяна Кириленко